yang@mana-metal.com    +8617871989276
Cont

Маєте запитання?

+8617871989276

Mar 07, 2023

Високоентропійний високоентропійний сплав FeCoCrNiMn, надрукований на 3D-друкі, стійкий до високотемпературної повзучості

Порівняно з традиційним високоентропійним сплавом CrMnFeCoNi, високоентропійний сплав FeCoCrNiMn, що містить вуглець, надрукований на 3D-принтері, продемонстрував чудову стійкість до високотемпературної повзучості (тобто швидкість повзучості та порогове напруження мінімізовані). Університет Інха та Корейський інститут матеріалознавства вперше вивчили поведінку високотемпературної повзучості вуглецевмісних високоентропійних сплавів лазерної порошкової плавки (LPBF) і пояснили вплив нанорозмірних карбідів на опір повзучості.

Порошок CrMnFeCoNi HEA (надалі C-HEA), що містить вуглець, містив 1,5 ат.% С і середній розмір частинок 23,7 мкм. Швидкість сканування лазерного сплавлення шару порошку (LPBF) становить 600 мм/с, потужність 90 Вт, відстань сканування 0,08 мм, товщина шару 0,025 мм. Для стабілізації субзерен і формування додаткових нанорозмірних частинок карбіду зразки піддавали термічній обробці при 650 градусах протягом однієї години.

 

 

news-240-177

Випробування на високотемпературну повзучість LPBF C-HEA проводили під постійним тиском 175–325 МПа при температурі 873 К (температурна стабільність 0.2 К підтримувалася під час випробування на повзучість, оскільки показано на малюнку 1), а випробування на повзучість зразка становить 86.4 К. Щоб стабілізувати деформацію повзучості, повзучість випробування 259,2 кс було виконано при 150 МПа, після чого було проведено багатоетапне випробування на повзучість.

news-301-160

На малюнку 2 показано спектр SEM-EDS і результати аналізу EBSD LPBF C-HEA. Було виявлено, що складові елементи в LPBF C–HEA рівномірно розподілені навіть після термічної обробки, що свідчить про те, що LPBF і наступна термічна обробка не впливають на композиційну однорідність HEA мікронного масштабу. На малюнку 2b показано карту зворотної полюсної фігури (IPF) EBSD. при малому збільшенні та показує, що сплав має шарувату та неоднорідну зернисту структуру. Після термічної обробки середній розмір зерна (AGS) не змінився суттєво та був подібним до результатів готового C–HEA. Зауважте, що результати EBSD та рентгенограми на рисунку 2b підтверджують, що поточний сплав має одну фазу FCC. Карта IPF із великим збільшенням чітко видно сильно зубчасті межі зерен (GBs), що значно покращує високотемпературну повзучість шляхом інгібування ковзання GB (рис. 2C 1). Геометрично необхідні дислокації (GND) утворюють низькокутові межі зерен (LAGB) всередині зерен (рис. 2C), і сплав все ще демонструє надзвичайно високу щільність GND після термічної обробки при 650 градусах.

 

Утворення нерівних меж зерен в основному спостерігається в частинках другої фази, що містяться в металевих матеріалах, таких як суперсплави на основі нікелю та магнієві сплави. Утворення нерівних меж зерен через ефект закріплення частинок другої фази під час росту зерен добре задокументовано. .Іншими словами, термічна обробка призводить до росту зерна, а частинки другої фази пригнічують ріст зерна в локалізованих областях, що призводить до зигзагоподібний вигляд GB. Проте обробка старінням, використана в цьому дослідженні, не викликала зростання зерен, що свідчить про те, що сильно зубчасті межі зерен у цьому сплаві спричинені стадіями плавлення та затвердіння LPBF. У нещодавньому звіті 3D-друкований металевий матеріали з опадами на місці також демонстрували зубчасті ГБ. Зверніть увагу, що сильно зубчасті ГБ були помічені у виконанні C-HEA. Це свідчить про те, що ефект закріплення викликаний високою щільністю карбідів на місці на межах зерен під час циклічної термічної обробки, що призводить до сильно зубчастих меж зерен.

 

news-256-224

 

На малюнку 3a наведено ECC-зображення LPBF C–HEA, яке демонструє існування субструктур, спричинених мережею дислокацій. Виміряна середня ширина цих субструктур становить 534,2 ± 16,3 нм. Попередні дослідження показали, що субструктура стабілізується додатково сформованим нанорозмірним карбідом виділяється з частково перебудованими дислокаціями. На малюнку 3b показано, що існують великі кількість нанорозмірних карбідів неправильної форми (білі стрілки) на межах субструктури. Зображення HAADF STEM і відповідні карти EELS були отримані для подальшого розуміння хімічної гетерогенності всередині карбідів, як показано на рис. 3c. Нанокарбіди в основному складаються з Cr і C, що вказує на те, що ці карбіди багаті Cr.

news-222-178

Як показано на рис. 4, на підтвердження цих висновків, термодинамічно розраховані фазові діаграми рівноваги для хімічного складу LPBF C–HEA з використанням програмного забезпечення Thermo–Calc та оновленої версії бази даних TCFE2000. Фазова діаграма показує, що карбіди типу M23C6 в основному утворюються в діапазоні температур 500–1000 градусів, що вказує на те, що Фаза Cr23C6 є основним компонентом LPBF C–HEA. З іншого боку, в літературі карбіди Cr23C6 CoCrFeMnNi HEA існують у масштабі кількох мікрон, а вміст вуглецю становить 1.3-1.8 at %. Навпаки, сплав містить нанорозмірні карбіди навіть після термічної обробки, що свідчить про те, що метастабільна субструктура з високою щільністю дислокацій контролює утворення нанорозмірних карбідів з рівномірним розподілом. Між тим, багаті марганцем оксиди також спостерігалися на картах EELS, і, як повідомляється, вони складаються з MnO в LPBF C–HEA. Однак зміцнюючий ефект фази MnO є низьким порівняно з Cr23C6; тому в цьому дослідженні карбіди вважаються основними факторами міцності.

 

 

news-458-167

На рисунку 5а показано багаторівневі криві повзучості LPBF O–HEA, LPBF C–HEA та LPBF CrMnFeCoNi, зміцнених нанооксидами. У всіх діапазонах напруги повзучості LPBF C–HEA продемонстрував нижчу деформацію повзучості (тобто вищий опір повзучості), ніж контрольні матеріали (LPBF CrMnFeCoNi та LPBF O–HEA). Крім того, порівняно з результатами повзучості LPBF CoCrFeMnNi, LPBF C–HEA показали найнижчу мінімальну швидкість повзучості серед усіх навантажень повзучості Зокрема, при прикладеній напрузі 225 МПа мінімальна швидкість повзучості LPBF C–HEA приблизно на два порядки нижча, ніж у традиційних сплавів. Це означає, що термічна обробка не тільки значно покращує механічні властивості при кімнатній температурі. властивості, але також покращує стійкість до високотемпературної повзучості в виготовленому з добавками HEA, який містить перенасичений вуглець, викликаний швидким затвердінням. Чорні крапки для одноетапної повзучості на рис. 5b вказують на хорошу надійність і відтворюваність багатоступеневої повзучості.

 

news-218-218

Як показано на малюнку 6, поведінку високотемпературної повзучості C-HEA LPBF було досліджено шляхом дослідження великомасштабної мікроструктури за допомогою карти розподілу GND і карти IPF. Попереднє дослідження поведінки повзучості еквіатомних CrMnFeCoNi HEA виявило значне збільшення деформації під час повзучості при 873 K, особливо коли було застосовано велике напруження, що свідчить про мікроструктурну Однак графік IPF на малюнку 6 показує, що мікроструктурна еволюція не відбулася у зразку повзучості з деформацією повзучості 7%, навіть при прикладеному напрузі 325 МПа. Крім того, як показано на рис. 7a, субструктури, які не спостерігаються в було виявлено, що карта EBSD початкового зразка з’являється в мікроструктурі повзучості. Це вказує на те, що унікальна початкова мікроструктура пригнічує рух дислокації та еволюцію мікроструктури, що призводить до чудового опору повзучості LPBF C-HEA. Як показано чорними стрілками на малюнку 6, наддрібні зерна розміром ~2 мкм спостерігалися в деяких регіонів, про які йтиметься далі.

news-235-220


Як показано на малюнку 7a, IPF-карта високої роздільної здатності зразка повзучості. Сильно зубчасті GB, які спостерігаються в мікроструктурі повзучості, свідчать про те, що нанорозмірні карбіди спричиняють сильну нерівність GB під час деформації повзучості. У багатьох випадках металевих матеріалів на основі FCC зубчасті GB перешкоджають зерну. граничне ковзання, тим самим покращуючи опір повзучості при високих температурах. Повідомляється, що підвищений опір повзучості був пов’язаний із меншим швидкості кавітації та поширення тріщин через зазубрини GB. Для аустенітних нержавіючих сталей механізм утворення зубчастих меж зерен зазвичай пов’язаний із взаємодією між межами зерен і карбідними виділеннями: 1) міграція меж зерен між закріпленими зернами та 2) вплив росту карбіду. LPBF C–HEA не показав жодного зростання карбідів після деформації повзучості (рис. 7c–d). Таким чином, можна зробити висновок, що утворення зубчастих меж зерен можна віднести до міграції меж зерен між закріпленими частинками.

 

Профіль GND на рис. 7b показує субзерна у зразку повзучості. Хоча зображення ECC (рис. 3a) показує, що вихідний зразок має субструктури, прикрашені мережами дислокацій, за спостереженням EBSD, субструктури нерозрізнені. На відміну від цього, зразки повзучості чітко містили субзерна з високою щільністю GND, що вказує на те, що дислокації накопичувалися на межі субструктури, а також межі зерен під час високотемпературної повзучості. Це демонструє, що межі субструктури може успішно блокувати рух дислокації навіть при високотемпературній деформації повзучості. Зображення ECC із великим збільшенням підтримують сильно накопичені дислокації на границях субзерен (рис. 7c). Тут механізм закріплення решітки та дислокаційних з’єднань HEA пояснюється спільним ефектом дислокацій лісу та зміцнення концентрованого розчину. Проте, справжній сплав демонструє субзерна з високою щільністю GND після деформації повзучості, що свідчить про те, що механізм повзучості LPBF Нанокомпозити HEA дещо відрізняються від нанокомпозитів деформованого HEA. Далі ECCI використовувався для дослідження рекристалізованих ультрадрібних зерен у зразках повзучості (рис. 7d), які мають низьку щільність внутрішніх дислокацій і обмежені карбідами. Для металевих матеріалів, рушійна сила рекристалізації поступово зростає з підвищенням температури. Однак, враховуючи, що LPBF C–HEA генерує велику кількість опадів, що призводить до тиску закріплення Ценнера, рекристалізація пригнічується навіть за високої температури. Таким чином, LPBF C–HEA не зазнає жодної мікроструктурної еволюції, такої як відновлення та перекристалізація, під дією високотемпературна деформація повзучості після застосування напруги 325 МПа. Хоча в деяких регіонах спостерігалися рекристалізовані ультрадрібні зерна, вони були обмежені карбідами нанометрового розміру, які перешкоджали подальшому росту зерна. Ретельне дослідження структури деформації повзучості за допомогою ECCI та EBSD привело до висновку, що стабільні субзерна з мережею дислокацій та нанорозмірні карбіди уповільнюють відновлення та рекристалізацію під час деформації повзучості при подальшому зміцненні субструктура, викликана дислокаційною мережею.

 

Резюме:

 

Процес адитивного виробництва та подальша термічна обробка вуглецевмісного CrMnFeCoNi HEA призводять до утворення не тільки зерен гетероструктури з субструктурами, декорованими дислокаційними сітками, але й рівномірно розподілених карбідів на межах зерен та субзерен.

 

Стійкість до високотемпературної повзучості LPBF C-HEA краща, ніж у зареєстрованих високоентропійних сплавів CrMnFeCoNi. Швидкість повзучості C-HEA на два порядки нижче, ніж у традиційно обробленого HEA.

Мікроструктурне спостереження підтверджує, що стабільні субзерна викликають утворення надзвичайно нерівних меж зерен, які ще більше зміцнюють субзерна та перешкоджають рекристалізації під час високотемпературної повзучості, що призводить до чудового опору повзучості.

 

 

Ключові слова: адитивне дослідження, металеве адитивне виробництво, матеріали Mana, металевий 3D-друк

Послати повідомлення